Топінамбур: користь, шкода, лікувальні властивості для організму людини, склад та рецепти приготування земляної груші

Топінамбур (земляна груша): 7 цілющих якостей рослини, рецепти, протипоказання, властивості та можлива шкода

Топінамбур (соняшник бульбоносний) вже вирощували індіанці Північної Америки. На початку 17 століття про нього дізналися в Англії, а потім у Франції, де культура і отримала свою назву від племені тупинамба. Його ще називають єрусалимський артишок, земляна груша. У СРСР топінамбур завіз академік Н.І. Вавілов в 1921 р. для вирішення проблеми продовольства в країні, а в 1937 радянська влада прийняла постанову про обов’язкове вирощування його в колгоспах.

Соняшник бульбоносний відноситься до роду Соняшник, сімейства Астрові. Це потужна, кущиста рослина з прямостоячим стеблом висотою до 3-4 м, завдяки чому на дачній ділянці можна використовувати як зелені огорожі.

Листя черешкові, нижні за формою яйцеподібні, верхні – вузькі, ланцетоподібні. І стебло, і листя опушені. Суцвіття – кошик жовтого кольору. Квіти годяться на зріз у букети. Плід – сім’янка. Коренева система глибока, на столонах (підземні пагони) утворюються їстівні бульби як у картоплі, та й до смаку вони щось середнє між картоплею та не гіркою редисою. Бульби чудово зимує в умовах середньої смуги.