Топінамбур: користь, шкода, лікувальні властивості для організму людини, склад та рецепти приготування земляної груші

Топінамбур (земляна груша): 7 цілющих якостей рослини, рецепти, протипоказання, властивості та можлива шкода

Топінамбур (соняшник бульбоносний) вже вирощували індіанці Північної Америки. На початку 17 століття про нього дізналися в Англії, а потім у Франції, де культура і отримала свою назву від племені тупинамба. Його ще називають єрусалимський артишок, земляна груша. У СРСР топінамбур завіз академік Н.І. Вавілов в 1921 р. для вирішення проблеми продовольства в країні, а в 1937 радянська влада прийняла постанову про обов’язкове вирощування його в колгоспах.

Соняшник бульбоносний відноситься до роду Соняшник, сімейства Астрові. Це потужна, кущиста рослина з прямостоячим стеблом висотою до 3-4 м, завдяки чому на дачній ділянці можна використовувати як зелені огорожі.

Листя черешкові, нижні за формою яйцеподібні, верхні – вузькі, ланцетоподібні. І стебло, і листя опушені. Суцвіття – кошик жовтого кольору. Квіти годяться на зріз у букети. Плід – сім’янка. Коренева система глибока, на столонах (підземні пагони) утворюються їстівні бульби як у картоплі, та й до смаку вони щось середнє між картоплею та не гіркою редисою. Бульби чудово зимує в умовах середньої смуги.

Умови вирощування та сорту

Культура світлолюбна.Росте на будь-яких ґрунтах, крім солончаків, не любить підвищену кислотність та перезволоження. Добре відгукується на внесення добрив та підживлення.

Розмножують бульбами, які висаджуються навесні на глибину до 10 см. Можна садити і восени, збільшивши глибину посадки до 12 см. Садять рядами, залишаючи між рослинами 50-70 см.

Клубні зберігаються погано, краще викопувати навесні. Восени перед заморозками стебла зрізаються, залишається лише невелика частина. На одному місці культура може рости до 30 років, головне годувати.
Топінамбур – це цінна кормова, технічна та продовольча рослина. Зелена маса йде на корм великої та дрібної рогатої худоби. Бульбами годують свиней, овець, кроликів, курей, що підвищує їхню продуктивність.

У їжу топінамбур вживається як у свіжому, так і смаженому, вареному, тушкованому та сушеному вигляді. З нього роблять і напої: чай, сурогат кави, компот та сироп.

Сьогодні відомо понад 300 сортів та гібридів. Це кормові сорти, що дають зелену масу, і бульбові (у великоплідних сортів маса одного бульби досягає 100 г).Розрізняються сорти і за зовнішнім виглядом (за кущистістю, висотою та забарвленням бульб – від білого до фіолетового), і за термінами обробітку (ранні, середні та пізні).

Хімічний склад та корисні властивості

Клубні топінамбуру багаті вітамінами, мінералами, білками та амінокислотами (18 видів), пектиновими речовинами та клітковиною. За вмістом вітамінів групи В і С рослина перевершує картоплю, моркву та буряк.

Серед мінеральних речовин дуже важливий кремній, необхідний для нормального росту та розвитку, оскільки контролює засвоєння інших макро- та мікроелементів та обмін речовин і, у тому числі білковий та кальцієвий.
Але найголовніше – це наявність інуліну – резервного полісахариду, що становить до 80% усіх вуглеводів, що містяться у бульбах. Саме при його розщепленні утворюється фруктоза – безпечний для діабетиків цукор.
Сьогодні у всьому світі відзначається поширення ожиріння та цукрового діабету, від яких страждають уже у дитячому віці. Малорухливий спосіб життя, незбалансоване харчування, погіршення екологічних умов спричиняють негативні наслідки для здоров’я.

Учені довели ефективність інуліну при лікуванні цукрового діабету, ожиріння, атеросклерозу, хвороб шлунково-кишкового тракту, інтоксикацій.

Низкомолекулярний інсулін (фруктоза) використовується як замінник цукру, а високомолекулярний застосовується в харчовій промисловості (хлібопекарське, кондитерське, молочне та м’ясне виробництво) як емульгатор та гелеутворювач. Сьогодні інулін знаходить застосування у косметології.

Клубні також застосовуються для лікування захворювань серцево-судинної, сечової системи, відкладення солей, остеохондрозу та подагри, шкірних захворювань, зниження рівня холестерину. Доведено його роль у підтримці імунітету та протираковий ефект.

Лікування хвороб

Застосування у свіжому вигляді

При цукровому діабеті лікарі рекомендують вживати топінамбур у свіжому вигляді по 100г тричі на день за чверть години до їди.
Також у сирому вигляді допомагає при порушенні моторики кишечника (при запорах); лікує від отруєнь, позбавляє шлаків і відновлює мікрофлору.

Застосування у відвареному та сушеному вигляді

Лікування гіпертонії, захворювань підшлункової залози краще проводити відвареними бульбами або настоєм сухої речовини. Для чого треба дрібно порізати бульби, висушити їх у духовці та заварити у гарячому окропі (30 г на 1 л води).

У вигляді соку

Сік готується простим механічним способом: бульби натираються на тертці і віджимається сік (можна використовувати марлю). Соком лікують печію, виразку, гастрит шлунка, приймаючи по чверті або половині склянки за 15 хвилин до їди.

Соком можна лікувати вітіліго (плями на шкірі), виразки та ранки, роблячи примочки.

В аптеці, в категорії біологічно активних харчових добавок можна придбати топінамбур у вигляді сушеного концентрату, сиропу, таблеток, цукатів та батончиків у поєднанні з горіхами та фруктами.

Рецепти з топінамбуру

Вітамінний салат. Всі знають простий, але смачний «Вітамінний салат» із капусти та моркви. А якщо капусту замінити на топінамбур?

Для приготування легкого та вітамінізованого салату з розрахунку на 2 порції потрібно:

Топінамбур -2 шт.;
Морква – 2 шт.;
Яблуко – 1 шт.;
Половинка лимона;
Рослинна олія – 1 ст. ложка.

Овочі вимити, моркву та топінамбур очистити за допомогою ножа. Всі овочі окремо натерти на тертці середнього розміру. Масу з топінамбуру та яблука рясно збризкати лимонним соком, щоб не потемніла. Все викласти в салатник, перемішати, посолити, заправити олією.

Зігріваючий крем-суп

Його добре їсти після повернення з прогулянки у прохолодну пору року. Він зігріває та піднімає настрій за рахунок спецій та чудово насичує за рахунок своєї густоти та додавання курячого м’яса.

Інгредієнти:

Топінамбур – 500 р.;
Середня морква – 2 шт.;
Яблуко – 2 шт.;
Невелика цибулина – 1 шт.;
Куриня грудка;
Часник – 3 зубчики;
Паприка – 2 ч. ложки;
суміш перців – 1 ч. ложка;
Вода – 2 л;
Вершки (10-20%) – 150 мл;
Сік лимона.

Курячі грудки помити і поставити варитися до готовності.

Топінамбур очистити, нарізати, покласти в миску з водою і збризкати лимонним соком, щоб не почорнів.

Цибулю, моркву, яблука, зубчики часнику очистити та порізати (моркву можна натерти на великій тертці).
У сковороду налити трохи олії, викласти всі овочі та обсмажити протягом 5 хв.
Вийняти з води топінамбур і додати до овочів, а також спеції та сіль, перемішати та обсмажувати ще 10 хв.
Влити бульйон від курки для гасіння на повільному вогні протягом 5 хвилин.
Масу перелити в глибоку ємність і подрібнити блендером, перелити в каструлю, додати вершки і довести до кипіння.
Якщо густо – додати ще бульйону. Розлити суп у піалки, зверху посипати порізаною куркою.

Доповненням до супу будуть пшеничні та житні сухарики. Готуються вони швидко. Хліб нарізається кубиками 1х1 см, викладається на лист і підрум’янюється в гарячій духовці при температурі 2000С.

На замітку: Для приготування дієтичного супу (для людей з проблемами шлунково-кишкового тракту та дітей) потрібно повністю виключити зі складу часник і перець, а відварену грудку теж подрібнити блендером разом з овочами.

Кава

Напій готується з висушеного в духовці до коричневого кольору і потім перемеленого порошку.

На склянку окропу взяти 1-2 ч. ложки, варити в турці 2-3 хвилини, потім настояти 5 хвилин.
Можна додати молоко, вершки, корицю; цукор додавати не варто – напій має солодкий смак через фруктозу.

Протипоказання

Дієтологи сходяться на думці, що явних протипоказань при вживанні топінамбуру немає. Це може бути лише індивідуальна нестерпність.

Рекомендують утриматися від його вживання дітям до 5 років, вагітним та людям, які страждають на знижену кислотність шлункового соку та надмірну моторику ЖКТ.