Груша: користь, шкода, склад та калорійність груші. Протипоказання та факти використання в кулінарії, а також народній медицині

Груша – 10 лікувальних властивостей, користі, шкоди та протипоказань для організму жінки, чоловіка та дитини + хімічний склад фрукта

Груша – це плід дерева з однойменною назвою із сімейства Рожевих. Плоди цієї рослини в основному мають лампочкоподібну форму, але зустрічаються груші у вигляді циліндра або кулі. Забарвлення їх досить різноманітне: від білих та світло-жовтих, до різних відтінків зеленого та червоного. Щільність і твердість шкірки, залежно від сорту, може бути як “таючою у роті”, так і піддається тільки вістря ножа.

Наразі завдяки досягненням селекції існує сотні сортів груш. Кожен з них поєднує одне – солодкий аромат з легкими медовими та карамельними нотками, що походить від кожного дозрілого плода.

Історія виникнення груші

Історія появи цієї рослини йде далеко вглиб часів. Батьківщиною груші вважається Стародавня Греція. Однак у деяких джерелах вказується Середня Європа та Азія. Перші згадки цих плодів зафіксовані в “Одіссеї” Гомера (8 століття е.).

За вказівкою давньоримського письменника Плінія Старшого більшість сортів груш, відомих римлянам на той момент, не були смачними, в їжу їх вживали лише бідняки.

А ось на Русі згадка про грушу зустрічається вже з XII століття.Тільки до XVII століття називали її “хруша”, а після “дуля”.