Буженина: чим корисна та небезпечна? Калорійність продукту, з чого роблять у домашніх умовах + опис, з якої частини свинини готують

Буженина — корисні та небезпечні якості м’ясного продукту, склад та сучасні рецепти приготування, 60 фото

Однією з найсмачніших та поживніших м’ясних страв традиційної слов’янської кухні є буженина. Перші згадки про неї зустрічаються в російських літописах 16 століття.

У ті часи її готували із жирної баранини чи свинини, а з диких тварин для приготування страви використовувалося м’ясо ведмедя чи кабана. В даний час класична буженина готується переважно зі свинини.

Походження страви

Запечене м’ясо за особливим рецептом готували східнослов’янські племена, що жили у верхів’ях річки Буг. Народ цей називався бужанами, тому їхнє улюблене блюдо і отримало найменування, що відповідає географічному та етнічному походженню.

За час багатовікової історії традиції трохи змінювалися щодо сортів м’яса, придатного для приготування буженини, але основний рецепт передавався у поколіннях.

Запечена або копчена, попередньо засолена свинина, досі є шедевром національної кухні.

Старовинний рецепт буженини

Кулінари колишніх епох готували запечене м’ясо домашньої чи дикої свині, використовуючи для цього окіст із вийнятою з нього кісткою.Шматок м’якоті обов’язково повинен був мати невеликий прошарок сала, яке додавало готовій страві необхідну м’якість і соковитість.

  • Підготовлений окіст натирали сіллю, змішаною з товченими спеціями, на місце вийнятої кістки поміщали часник і нарізані шматочки сала.
  • Потримавши м’ясо кілька годин, щоб воно просолилося і просочилося ароматом прянощів, його запікали в печі або на вогнищі, періодично поливаючи соком, що виділяється.

З того часу стали доступнішими рідкісні види спецій, а для запікання з’явилися сучасні технічні засоби, але основа рецепту залишилася такою ж, як багато століть тому.







Сучасні способи приготування буженини

Зараз можна вибрати на ринку або супермаркеті шматок свинячого м’яса з будь-якої частини туші. Зазвичай для приготування класичної буженини кулінари беруть окіст, ошийок або вирізку із задньої частини свинини. Для приготування невеликих порцій використовують окремі битки з кісточкою. Щоб блюдо вийшло соковитим і не пересохло за час запікання, у м’ясі обов’язково повинні бути присутні прожилки сала.

Якщо буженина готується з яловичини або нежирної баранини, шматки обкладають тонкими скибками нарізаного сала або змащують перед відправкою в духовку свинячим топленим жиром.

При цьому порядок приготування залишається незмінним і полягає в тому, що шматки м’яса попередньо обсмажують на сильному вогні, щоб на поверхні утворилася скоринка, а потім запікають до повної готовності. В результаті всі соки та волога зберігаються всередині шматків, що виключає появу сухості.

Ведмедатину, баранину та інші сорти м’яса, які мають специфічний запах, перед термічною обробкою залишають у маринаді, для видалення неприємних ароматів.

  • Ведмежатина готується в підкисленому маринаді, а як приправа при запіканні її смак покращує ялівець.
  • Для приготування буженини з баранини використовують кефір з козиного або коров’ячого молока, обкладаючи м’ясо для запікання бринзою та кедровими горішками.
  • За рецептом буженини готують дієтичні страви з м’яса курки або індички, але справжні цінителі вважають такі варіанти лише віддаленою подобою справжньої національної страви.









Зміст вітамінів у буженині

Буженина зі свинини, приготовлена ​​за традиційною рецептурою, містить безліч корисних речовин, таких як вітаміни групи В, селен, лізин, цинк та магній.

Крім вмісту великої кількості калорій, користь вживання буженини в їжу виявляється також у її лікарському ефекті.

Дієтологи вважають, що запечене м’ясо має наступний позитивний вплив на організм людини:

  • Зміцнює структуру кісткових тканин та зв’язок.
  • Піднімає життєвий тонус та настрій.
  • Посилює природне вироблення гормонів.
  • Підвищує чоловічу силу.
  • Допомагає при лікуванні хронічної або тимчасової дистрофії.

При згадці про лікувальні властивості запеченої свинини або іншого м’яса, йдеться не про разові, випадкові трапези, а про більш менш систематичне вживання в їжу даної страви. Регулярна поява буженини в раціоні харчування дає помітні позитивні результати через певний час.

Харчова цінність продукту

Для тих, хто не вживає свиняче м’ясо, не менш цінною та корисною стравою може бути буженина, приготовлена ​​за класичним рецептом з пісної телятини або птиці.

Гіпертонікам та діабетикам такі рецепти виявлять більше користі, оскільки за вмістом мінеральних речовин та вітамінів запечена телятина навіть перевершує свинину.

У шматку пісного яловичого м’яса містяться фосфор, калій та натрій, а також вітаміни А, В, С та Е. У дієтичному варіанті також присутня велика кількість йоду, магнію, заліза та міді.

  • Буженина, приготовлена ​​з м’яса курки або індички, підійде для харчування дітей, людей похилого віку та осіб із серйозними порушеннями травлення та обміну речовин.
  • Низькокалорійна страва у своєму складі має велику кількість білків, при незначному вмісті жирів та вуглеводів. Продукт готується з обробленого шматка цільного м’яса, без хімічних добавок, соєвих продуктів, консервантів і завдяки цьому виявляється набагато кориснішим за ковбасні вироби.









Шкода від харчування бужениною

Свиняче м’ясо, на думку лікарів, не покращує стан хворих на діабет та надмірне ожиріння. Висока калорійність і великий відсоток вмісту жиру протипоказані у великих кількостях людям із серцево-судинними захворюваннями, атеросклерозом та печінковими проблемами.

  • Дієтологи радять цим групам любителів буженини обмежувати себе у вживанні делікатесної страви.
  • Важливо з’їдати стільки запеченого м’яса, скільки входить у розумні межі, що залежать від здоров’я.

Буженина, приготована з пісної яловичини, таїть у собі інші ризики через високий вміст пурини, що впливає на загострення хвороби у людей, які страждають на подагру або остеохондроз. За час однієї трапези безпечно з’їдати близько 70 г буженини.

Фото буженини