Барбарис: застосування, корисні та небезпечні властивості барбарису для здоровя, хімічний склад ягід, вітаміни

Барбарис: опис рослини та ягід, користі та шкоди для організму людини + факти про застосування в кулінарії та народній медицині

Ця рослина роду чагарникових, сімейства Барбарисових є листопадною. У природі барбарис це невелике деревце, або чагарник, паростки якого ростуть під гострим кутом.

Завдяки коричневій корі рослина отримала назву «карамельне дерево». Барбарис можна зустріти практично в будь-якому куточку земної кулі, крім Антарктиди та Австралії.

Цю рослину культивують на присадибних ділянках, оскільки людству давно відомі цілющі властивості цієї рослини. Використовували його в стародавньому Єгипті до нашої ери як кровоспинний засіб, а ченці Тибету вважали, що він здатний продовжити життя, якщо регулярно вживати плоди барбарису в їжу.

Склад плодів барбарису

У лікувальних цілях використовуються не лише плоди барбарису, а й коріння, листя, кора рослини. Кора є сировиною для натурального кольору жовтого кольору. Листочки можна їсти, тому що в них є різні кислоти, які дуже корисні для організму.

Корневище допомагає при кровотечі. Ягоди рослини містять: вуглеводи, дубильні елементи, різні каротиноїди.Крім цього, у ягодах великий вміст вітамінів С, К та вітаміну Е, пектину, золи та бета-каротину.

У листочках рослини містяться ті самі речовини, що й у плодах рослини, тому за своєю цінністю вони не поступаються плодам і можуть бути використані в лікувальних цілях.

Збирають ягоди барбарису після перших заморозків, які в різних регіонах наступають у різний час, тому збір припадає на жовтень чи листопад місяць.

Цілющі властивості барбарису

Це воістину унікальна рослина, яку можна використовувати як ліки при багатьох захворюваннях, з давніх-давен було відомо на Русі. Настої та відвари застосовували при запальних процесах для лікування інфекційних захворювань.

Сік із плодів барбарису має протизапальний та жарознижувальний ефект, крім того, він уповільнює процеси старіння. Свіжі ягоди – унікальний лікувальний засіб при печінкових хворобах і ревматизмі, хворобах сечостатевої системи.

Ягоди діють як жовчогінний засіб завдяки алкалоїду берберин, що міститься в них, який здатний допомогти позбутися шкідливих звичок, таких як алкоголізм і куріння.

• Сучасна медицина рекомендує настоянку барбарису на спирті при гепатиті та маткових кровотечах.
• Спиртовий настій нескладно приготувати самостійно, в домашніх умовах.
• Двадцять грам барбарисового листя слід залити ста грамами 70% спирту, через кілька днів настій готовий до застосування.

Застосування барбарису

Проведені наукові дослідження показали, що речовина барберин, що міститься в барбарисі, є відмінним засобом для хворих на малярію і лейшманіоз.

Трав’яний збір, до складу якого входить корінь рослини, показаний при лікуванні різних пухлин, у тому числі і онкологічних.

З коріння роблять ліки, які використовуються при жовчнокам’яній хворобі, гепатиті та холециститі.

• Китайці використовують барбарисову кору для лікування очей. З кори виготовляється відвар для компресу.
• Жителі Болгарії застосовують відвари з барбарисової кори при радикуліті та ниркових хворобах, а поляки застосовують його для лікування гіповітамінозу.
• У Німеччині роблять настоянку для лікування шлункових хвороб, легень та порожнини рота.
• Французи використовують барбарис як бактерицидний засіб та ліки від лихоманки.

З плодів та листя можна готувати вітамінний чай, якщо по одній чайній ложці ягід та листя залити склянкою окропу та настояти близько години. Пити такий чай бажано тричі на день. Плоди барбарису є продуктом, з якого готують варення, джеми, желе.

Сушений барбарис застосовують як приправу для приготування багатьох страв: супів, плову, десертів. Зі свіжих плодів можна робити лікер або вино, а можна маринувати. Для цього краще використовувати недозрілі ягоди.

Відвари та настої цієї чудової рослини використовуються в косметології як лосьйон для протирання шкіри.

Використання барбарису в медицині

Відвар із листя використовують при гепатиті, печінкових захворюваннях та жовчному міхурі, шлунково-кишкових розладах, під час вагітності, якщо мучить постійне блювання.

Для приготування відвару необхідно взяти столову ложку листя та кори, залити 250 мл окропу та кілька хвилин прокип’ятити.

1. Коли відвар настоїться, його слід процідити. Відвар, що вийшов, розділити на три прийоми.
2. В якості жовчогінного засобу використовують відвар з коріння рослини.
3. Готують його так: дві столові ложки подрібненого коріння залити двома склянками окропу і кілька хвилин прокип’ятити.
4. Після того, як відвар настоїться, процідити і приймати по півсклянки тричі на день.
5. Ягідний сік дуже корисний при розладах нервової системи та підвищеній температурі тіла.

Відвар кори допоможе знизити артеріальний тиск. Це відмінний сечогінний та жарознижувальний засіб, його можна використовувати при гінекологічних захворюваннях, геморої, запорах, для полоскання рота при запаленні ясен.

Використовують відвари для зовнішнього застосування як компреси.

1. При шлункових хворобах можна приготувати настій з ягід та листя зі сладкою, у співвідношенні 1:1.
2. Три столові ложки сировини необхідно залити 500 мл окропу і наполягати протягом восьми годин.
3. Після чого настій прокип’ятити на слабкому вогні.
4. Приймати слід по 150 мл тричі на день після їди.

Плоди барбарису є чудовим засобом позбавлення від похмільного синдрому.

Протипоказання до прийому барбарису

Рослина здатна стимулювати активність м’язів, тому під час вагітності не варто зловживати барбарисом. Також не слід вживати його під час годування малюка грудьми.

З обережністю вживати людям, які приймають седативні препарати, оскільки барбарис має заспокійливий ефект.

Небезпечне переїдання ягід та зловживання настоями та відварами рослини, оскільки це може призвести до найсильнішого отруєння організму, яке може супроводжуватися судомами та набряками.

При цирозі печінки ця рослина взагалі протипоказана до застосування. Недозрілі плоди барбарису є отруйними для організму людини.

Заготівля барбарису

Ягідний сік готують наступним чином: плоди заливають невеликою кількістю води і томлять на слабкому вогні, після чого м’який барбарис перетирають. Суміш, що вийшла, кип’ятять з додаванням цукру або без такого і закочують в банку. Плоди можна заморожувати.

Для цього їх слід ретельно промити та просушити, а потім розклавши по ємностях, прибрати у морозилку. Листя та кору можна засушити.

1. Перед сушінням, сировину добре промити, розкласти в приміщенні, яке добре провітрюється.
2. Після того, як сировину висохне розкласти по скляних банках або тканинних мішечках та прибрати у темне сухе місце.
3. Для приготування варення знадобиться: одна склянка ягід, півтори склянки цукру та три чверті склянки води.
4. Плоди слід ретельно перебрати, залишивши лише цілі, без ознак гнилі та пошкодження.
5. Після чого залити їх холодною водою та залишити на сім годин. Коли барбарис відстоявся, треба злити воду.

Приготувати сироп із води з цукром, до якого додати ягоди. Кип’ятити суміш потрібно доти, доки ягоди не опустяться на дно, а варення набуде прозорості. Для смаку до готового варення можна додати ванілін.

Фото барбарису